202 роки від дня народження Михайла Михайловича Вербицького - творця пісні, що стала символом нації

Гімни належать до найбільших святинь будь-якого народу. Це ті слова, та музика,  які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Є такий символ і в українців – це гімн Ще не вмерла Україна.  

                 

Сьогодні, 4 березня у світі відзначають 202 річницю від Дня народження Михайла Вербицького - священика, композитора, хорового диригента, автора гімну «Ще не вмерла Україна» та громадського діяча. 

Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник Руський недалеко Перемишля в сім'ї священика, а помер 7 грудня 1870 року, похований в селі Млини на Яворівщині (тепер Польща).

Коли композитору було 10 років, помирає батько, ним та його молодшим братом заопікується далекий родич, єпископ Іван Снігурський. На той час в Перемишлі жили і працювали визначні представники української духовної еліти, зокрема, Йосиф Левицький  – автор і видавець першої в Галичині української граматики (1834), композитор-священик Іван Лаврівський , просвітитель Іван Могильницький  – борець за викладання в народних школах рідною мовою, за самобутність та етнічну єдність українського народу.

Михайло Вербицький є одним із перших професійних композиторів Західної України ХІХ ст. У його творчому доробку 12 «симфоній-увертюр» , в яких використано народні мелодії (коломийки), два полонези, вальс, декілька опер, музика до п’єс, церковні твори, хори та пісні.