1865 — у Перемишлі
під час першого на Західній Україні шевченківського концерту відбулося перше
публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла України…» на
слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.
Гімн України – це головна пісня, яка виконується на всіх урочистих подіях. Двадцять один рік ми живемо в незалежній Україні й повинні гордитися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями зміцнює її могутність.
Любіть і шануйте свою Україну! Не забуваймо, що ми – українці. Бережімо рідну землю, національну гідність.
У 1865 році вірш Павла Чубинського був покладений на музику М. Вербицького і він став вже піснею.
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Немає коментарів:
Дописати коментар