Нормативно-правова база вихователя ГПД

Нормативне забезпечення роботи групи продовженого дня

В наш час в суспільстві найважливіше значення надається виховній функції функції загальноосвітніх закладів, про що свідчить низка нормативно-правових документів. В них  міститься так званий новий підхід до виховання молодого покоління, уточнено не лише мету, а й зміст, форми організації, критерії ефективності виховання. Завдання сучасної школи щодо формування всебічно розвиненої, соціально активної особистості вимагає від нас педагогів нових підходів до організації виховної роботи в школі.

Правильно спланована і організована робота вихователя групи продовженого дня дає можливість гармонійно поєднати навчання, виховання та дозвілля дітей відповідно до їхніх інтересів і побажань та вікових особливостей,  надавати їм кваліфіковану допомогу у виконанні завдань.

         Планування виховної роботи повинне ґрунтуватися на  науково-правовій базі освітньої галузі яку складають:

·        Конституція України (28 червня 1996 р. – К.,: Преса України, 1997);

·        Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.

·        Декларація прав дитини. Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року.

·        Конвенція про права дитини. Прийнята  Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року.

·        Конвенція про права дитини;

·        Про освіту”. Закон України від 23 березня 1996 року № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).

·        “Про загальну середню освіту”. Закон України від 13 травня 1999 року № 651-ХІУ.

·        Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.);

·        Національна програма “Діти України”;

·        Указ Президента України від 24.01.2001 р. № 42/2001 “Про додаткові  заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року.

·        Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства. Постанова Кабінету міністрів України від 15.09.1999 р. № 1697.

·        Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти. Затверджена колегією Міністерства освіти України 28.02.96 р

·        Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. “Педагогічна газета № 6(72) червень 2000 р.

·        Сім’я і родинне виховання (концепція);

·        Указ Президента України від 28.01.2001 р. “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій безоглядності”. Інф. зб. Мін. осв. – 2001 р. – № 9;

·        Указ Президента України від 11.07.2005 р. № 1086 “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”. Інф. зб. Мін. осв. – 2005 р..

·        Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 року №1121 про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу.

·        Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.05.2011 р. №423 "Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності;

·        Лист Міністерства освіти і науки України від 02.07.07 № 1/9 – 407 «Про організацію навчально-виховного процесу в 1 класі»;

·        Наказ Міністерства освіти і науки України під 20.02.02 № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»;

·        Лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.01 № 1/9—468 «Про обсяг та характер домашніх завдань для учнів початкової школи».

·        Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від13.04.2011  N 329. «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів  (вихованців) у системі загальної середньої освіти»

·        Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 11.09.2007 р. № 1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах ЗНЗ» (домашні завдання).

·        Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від   09.06.11  №_ 1/9-455 Щодо проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!»

           Крім вище зазначених нормативних документів у своїй діяльності вихователь керується рішеннями Кабінету Міністрів, органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів, правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки, а також Статутом та правовими актами школи (правилами внутрішнього розпорядку, наказами та розпорядженнями директора).

Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи

Міністерство освіти і науки України (МОН)

Лист № 1/9-468 від 29.12.2001

Документ по состоянию на июнь 2008

МіНіСТЕРСТВО ОСВіТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

Л И С Т

N 1/9-468 від 29.12.2001

Міністерству освіти

Автономної Республіки Крим,

управлінням освіти і науки

обласних, Київської та

Севастопольської міських

державних адміністрацій,

обласним інститутам

післядипломної педагогічної

освіти

Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів

початкової школи

Відповідно до Закону "Про загальну середню освіту" ( 651-14 )

з 1 вересня 2001 року розпочався перехід на новий зміст, структуру

та єдиний 4-річний термін навчання учнів початкової школи.

Головним завданням      початкової       ланки       сучасної

загальноосвітньої  школи є забезпечення умов для інтелектуального,

соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного

учня,  що  реалізуються через оновлення змісту навчальних програм,

методики проведення уроку,  форм  організації  навчально-виховного

процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.

Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і

розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння

нового матеріалу;  формування в дітей уміння самостійно працювати;

розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.

Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних

вимог до їх організації:

- розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів,

їх  пізнавальних  можливостей,   специфіки   кожного   навчального

предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;

- формування  загальнонавчальних  умінь  і  навичок   (уміння

правильно  розподіляти час,  встановлювати послідовність виконання

завдань,  виділяти головне,  використовувати  попередньо  вивчений

матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

Домашні завдання   (самопідготовка)   вдома   та   в    групі

продовженого   дня  слід  виконувати  в  умовах,  що  відповідають

гігієнічним і педагогічним вимогам.

Раціональна організація  самопідготовки  (виконання  домашніх

завдань)  сприятиме  збереженню  здоров'я  учнів,  високого  рівня

функціонального стану їх організму протягом дня.

Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні домашніх

завдань  в  умовах роботи групи продовженого дня потребують діти з

ослабленим здоров'ям  та  такі,  які  внаслідок  індивідуальних  і

типологічних  особливостей  нервової  системи не можуть виконувати

одночасно завдання з іншими учнями.  Таким дітям не рекомендується

регламентувати  час на виконання певних видів робіт,  для них слід

практикувати додатковий відпочинок.

При визначені  форм,  характеру,  змісту,   обсягу   домашніх

завдань,  методів  їх  організації необхідно враховувати специфіку

навчального предмета,  пізнавальні можливості  учнів,  їх  вольові

якості та уподобання тощо.

У початкових класах можливі як усні,  так і письмові  домашні

завдання;  індивідуальні,  що  заохочують,  стимулюють  школяра до

навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси

дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову,

аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного,

конструктивно-варіативного та творчого характеру.

Домашні завдання  можна  диференціювати  в   залежності   від

підготовки   учнів,  їх  індивідуальних  особливостей  сприйняття,

пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт

та  їх  характер.  Доцільно  надавати  право  учням вибирати серед

різних  запропонованих  варіантів   (рівнів)   завдання   як   для

індивідуального  виконання,  так і для роботи в парах чи невеликих

групах.

При визначенні   обсягів   домашніх   завдань   необхідним  є

врахування темпу і ритму роботи учнів,  навантаження їх навчальною

роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я.

У 1-ому класі домашні завдання не задаються.

У 2 - 4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт

орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу,  виконаного на  уроці,  і

бути  таким,  щоб  витрати  часу на їх виконання не перевищували у

2-му      класі  -  45 хв.,     у  3(2)   класі - 1 години 10 хв.,

у 4(3) класі - 1 год. 30 хв.

Домашні завдання не рекомендується задавати на  канікули,  на

вихідні  та  святкові  дні.

Добір завдань  для  домашньої  роботи,  інструктаж  щодо   їх

виконання  (повний,  стислий,  конкретний  тощо)  учитель продумує

завчасно і фіксує в поурочному плані - конспекті уроку.

Домашнє завдання  може  бути  задано з предметів інваріантної

частини навчального плану,  з  будь-якого  розділу  програми,  але

тоді,  коли  його  доцільність  вмотивована.

З основ  здоров'я  та  фізичної   культури,   основ   безпеки

життєдіяльності,  трудового навчання,  художньої праці,  мистецтва

(музики,  образотворчого мистецтва) домашні завдання,  як правило,

не задаються.

Успішне виконання  учнями  домашніх  завдань  в  значній мірі

залежить від співпраці учителя (вихователя групи продовженого дня)

з   їхніми   батьками.  Важливо  переконати  батьків  у  тому,  що

дотримання оптимального  режиму  виконання  домашніх  завдань,  їх

посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв'язанню

основної  мети  навчальної  домашньої  роботи.   Вчитель   повинен

знайомити  батьків з основними програмовими вимогами до навчальних

предметів,  усного та писемного мовлення молодших  школярів  тощо,

повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.

Місце подачі домашнього  завдання  може  бути  на  будь-якому

етапі уроку.

Не допускається подача домашнього завдання під час  чи  після

дзвінка на перерву,  після уроків,  оскільки воно в повній мірі не

фіксується дітьми;  учні позбавлені можливості ставити  запитання;

учитель не встигає пояснити суть завдання.

Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:

фронтальна, індивідуальна,         колективна,         само-,

взаємоперевірка,  творча тощо.  Вибір форми контролю залежить  від

змісту, виду і мети домашнього завдання.

Домашні завдання повинні перевірятися  вчителем  систематично

(див.  "Система  контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів

початкової школи", 2001 р.).

Контроль та    відповідальність   за   перевантаження   учнів

домашніми  завданнями  покладається  на  заступника  директора   з

навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Заступник Державного секретаря                  Г.Г. Науменко

"Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України",

N 5-6, березнь, 2002 р.

«Створення безпечних умов організації

навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

І. Загальні положення

Інструктивно-методичні матеріали розроблено відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про охорону праці".

Державна політика з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в галузі освіти базується на ряді принципів, з яких основними є пріоритет життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, повна відповідальність роботодавця, власника або уповноваженого ним органу, керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – навчального закладу) за створення належних, безпечних і здорових умов праці і навчання, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань.

Безпечні умови навчання і праці створюються відповідним середовищем, що сприяє зміцненню здоров’я, збереженню життя і не спричиняє травмування учасників навчально-виховного процесу.

Проведення занять у групі продовженого дня повинно відповідати вимогам безпеки відповідно до:

Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63;

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2004 року за № 1121/9720;

Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2009 року № 1121;

Державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117;

Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі – Правила пожежної безпеки);

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533;

Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці).

ІІ. Основні вимоги безпеки під час навчально-виховного процесу

Організація і проведення навчально-виховного процесу у групі продовженого дня в початковій та основній школах здійснюється вихователем, учителем іншим працівником навчального закладу (далі - вихователь). Склад групи продовженого дня і прізвище вихователя затверджуються наказом керівника навчального закладу на початку начального року.

Навчальні приміщення (класні кімнати, кабінети) повинні бути  віддалені чи ізольовані від приміщень, що є джерелами шуму, запахів (майстерні, спортивні, актові зали, їдальні, харчоблоки тощо) та об’єктів можливої підвищеної небезпеки для учнів.

Приміщення для відпочинку (сну) учнів 1 класу слід обладнувати в окремій кімнаті (блоці), де відсутні шуми та запахи. Під час сну вихователь має стежити за учнями, котрих розміщують на другому ярусі ліжок, утримуючи в належному стані поручні, паски для їхнього страхування. Тривалість відпочинку (сну) першокласників 1,5 год.

У приміщеннях навчального закладу, зокрема, в класних кімнатах (кабінетах) температура повітря повинна бути 17 – 20 ºС, у спальних приміщеннях – 18 – 20 ºС.

Відповідно до вимог повітряно-теплового режиму класні кімнати (кабінети) слід провітрювати на перервах. Наскрізне провітрювання навчальних приміщень слід здійснювати до початку і після закінчення занять, на великих перервах. Фрамугами та кватирками слід користуватися протягом всього року. Вікна дозволяється відчиняти вихователю або техпрацівникові у приміщеннях лише 1-го поверху. На другому та третьому поверхах можна відкривати лише фрамуги, кватирки.

У разі несправності будь-якого шкільного обладнання, меблів учні мають негайно припинити користування ними, вихователь повинен повідомити про це керівника або завідувача господарською частиною навчального закладу.

Пожежна безпека в групі продовженого дня забезпечується відповідно до Правил пожежної безпеки, зокрема, не дозволяється використовувати джерела відкритого вогню (свічки, гасові лампи та ліхтарі тощо), нестандартні електронагрівальні пристрої з метою опалення класних приміщень, використовувати електроплитки, електрочайники, кип’ятильники для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень.

У разі виникнення пожежі вихователь має негайно організовано вивести учнів з приміщення навчального закладу згідно з планом евакуації, повідомити про це адміністрацію  навчального закладу, викликати службу порятунку за відповідним номером телефону. При евакуації вихователю необхідно переглянути усі шафи, столи, де учні могли б заховатися, останнім вийти з приміщення класної кімнати, закривши щільно вікна і двері, щоб полум’я не поширювалось до інших приміщень.

При незначному загорянні слід негайно відключити електроприлади та загасити полум’я первинними засобами пожежегасіння, можна збити полум’я одягом, накрити мокрою тканиною. Таку роботу виконують вихователі, технічні працівники (дорослі). Вогнегасники мають розміщуватися на стендах або пожежних щитах, про місце знаходження яких зазначається у планах евакуації зі шкільного приміщення.

Для практичного застосування правил безпеки під час евакуації необхідно проводити навчальну евакуацію учнів під час проведення Дня цивільного захисту в навчальному закладі.

У класній кімнаті (кабінеті) групи продовженого дня мають бути розміщені правила поведінки учнів на прогулянках, інструкції з пожежної та електробезпеки, правила дорожнього руху тощо.

ІІІ. Організація та безпечне проведення навчально - виховної роботи з учнями у групі продовженого дня

3.1. Вимоги щодо організації навчально-виховного процесу

Відповідальність за життя і здоров’я учнів під час проведення занять у групі продовженого дня покладається на вихователя, який проводить їх.

Під час проведення занять у групі продовженого дня учням дозволяється перебувати в класних кімнатах, кабінетах, спортзалі, шкільних майстернях лише під наглядом вихователя, користуватися спортінвентарем, займатися на спортивних майданчиках з тренажерним спортивним обладнанням після проведення вихователем інструктажу з безпеки проведення таких занять. Під час проведення спортивних занять учні мають користуватися спортивним одягом та взуттям, що відповідають їхньому розміру.

Учням не дозволяється залишати територію навчального закладу без дозволу вихователя. Це може призвести до небезпечних ситуацій, що спричиняють нещасні випадки.

Одним із видів діяльності учнів у групах продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно – корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а після завершення самопідготовки – участь у заходах емоційно-розвивального характеру (робота в гуртках, ігри, вікторини, підготовка і проведення концертів художньої самодіяльності тощо). Тривалість прогулянки для учнів протягом дня має бути не меншою, ніж 1,5 год.

Під час самопідготовки учні мають дотримуватися правил безпечної поведінки, як під час уроків. Учнів, які виконали завдання самопідготовки раніше інших, слід завантажити іншими видами робіт з навчальної діяльності (за вибором учня).

Для профілактики стомлюваності, зору, зняття напруження та формування правильної постави учнів початкової і основної школи на заняттях (уроках) у групі продовженого  дня слід проводити фізкультпаузи, фізкультхвилинки, гімнастику для очей (через кожні 15 – 20 хв навчальної діяльності протягом заняття).

На перервах учні повинні дотримуватися правил безпеки: не бігати коридорами, не штовхатися, не застосовувати фізичну силу проти товаришів, не влаштовувати бійки, не ображати інших тощо, не сідати на підвіконня, перила східців, елементи системи опалення тощо. Рухатися коридором слід з правого боку, підніматися та спускатися на поверхи приміщення - сходинками праворуч.

Для організації і контролю порядку у другій половині навчального дня (групах продовженого дня) призначається щоденне чергування вихователів згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу.

Учні мають виконувати вказівки вихователя, чергового вихователя (учителя) щодо дотримання правил безпечної поведінки, адекватно реагувати на зауваження та пропозиції дорослих, чергових учнів.

До господарських, технічних приміщень навчального закладу вхід учням  без дозволу вихователя забороняється.

Під час роботи в групі продовженого дня вихователь повинен звертати увагу учнів на вимоги безпеки до об’єктів можливої підвищеної небезпеки на території навчального закладу, перелік яких визначається керівником навчального закладу в плані роботи з цивільного захисту.

Ігри з учнями на території навчального закладу слід проводити, як правило, на ігрових майданчиках, засипаних піском або гравієм, чи ділянках з трав’яним покривом (засіяних невисокою травою).

Не дозволяється стороннім особам відвідувати учнів під час проведення занять без дозволу чергового вихователя (учителя), чергового заступника керівника навчального закладу.

На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дозволяється відпускати учнів у зручний для батьків час у супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, які вказані у заяві). Якщо за заявою батьків (осіб, які їх замінюють) учневі дозволено залишати групу продовженого дня і самостійно прямувати додому після закінчення занять, відповідальність за здоров’я і життя учня несуть батьки (особи, які їх замінюють).

Після закінчення занять у групі продовженого дня учні в супроводі вихователя організовано залишають класну кімнату (кабінет) і приміщення навчального закладу.

Після закінчення занять у групі продовженого дня чи позакласних заходів перебування учнів у приміщенні та на території навчального закладу не дозволяється.

3.2. Вимоги до організації суспільно - корисної праці та робіт з самообслуговування учнів

Під час проведення занять у групі продовженого дня учні беруть участь у різних видах трудової діяльності навчального закладу. При цьому вони повинні дотримуватися правил безпеки і дбайливо ставитися до шкільного майна.

До трудової діяльності в навчальному закладі відноситься суспільно-корисна праця, самообслуговування та інші види діяльності: утримання в чистоті і порядку класної кімнати (кабінету), спортивних майданчиків, робота на пришкільних ділянках (озеленення, посадка, полив, догляд за рослинами тощо), робота в куточку живої природи, садках, оранжереях, теплицях тощо.

Усі види робіт повинні проводитися з дотриманням правил охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класних кімнат (кабінетів) лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщення. Миття підлоги дозволяється учням лише з 10 років з використанням швабри і гумових рукавичок.

Учні 2 – 4 класів можуть брати участь у прибиранні території навчального закладу, доглядати за квітами, а учні 5 – 9 класів – у генеральному та щоденному прибиранні пришкільної ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати, поливати дерева тощо). Одноразова тривалість роботи із самообслуговування учнів 2 – 4 класів  не повинна перевищувати 30 хв (1 год на тиждень), для учнів 5 – 9 класів – 45 хв (2 год на тиждень). Учні повинні працювати у спеціальному одязі (відповідне взуття, халат чи фартух, головний убір, гумові рукавички).

Перед кожним видом праці вихователь повинен провести інструктаж з безпеки роботи з відповідними інвентарем та пристосуванням.

Учні не допускаються до виконання роботи, що є небезпечною для їхнього життя і здоров’я (робота із значним фізичним навантаженням, миття вікон, використання хімічних речовин для прибирання, очищення даху від снігу, льоду, перенесення скла та виробів з нього, прибирання санітарних кімнат, сходів, спортивних приміщень, догляд за хворими тваринами тощо).

3.3. Вимоги до забезпечення учнів групи продовженого дня питною водою і харчуванням

Для забезпечення учнів питною водою обладнуються питні фонтанчики, автоматичні крани з температурою води не більше + 25º С. Допускається забезпечення класної кімнати (групи) спеціальними ємкостями (пляшками) з питною водою та одноразовими склянками.

Організація харчування учнів у навчальному закладі здійснюється відповідно до нормативних документів Міністерства охорони здоров’я України.

При харчоблоці навчального закладу повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

Вихователь зобов’язаний чітко організовувати харчування учнів згідно з порядком, визначеним відповідним наказом керівника навчального закладу.

Контроль за організацією харчування та правилами поведінки учнів у їдальні здійснює вихователь.

3.4. Вимоги до організації та безпечного проведення екскурсій, походів, практичної діяльності в довкіллі

Практична діяльність учнів групи продовженого дня у довкіллі здійснюється з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, пізнавальних можливостей, здібностей, інтересів учнів, зі створенням безпечних умов для їхнього життя і здоров’я.

Рішення про можливість проведення прогулянки, екскурсії тощо на відкритому повітрі приймає вихователь.

При спекотній погоді бажано не проводити прогулянки під відкритим сонцем. У таку погоду учні мають знаходитися під тентом чи спеціальним накриттям або в бесідках з покрівлею. Знаходячись на сонці, кожен учень (учениця) має одягнути головний убір.

У дощову, засніжену погоду прогулянки на свіжому повітрі проводяться під накриттям – тентами, у захищеному від вітру та снігу місці.

Для організації та проведення місцевих екскурсій, походів у межах міста, села наказом директора навчального закладу призначається керівник екскурсії (учитель, вихователь), який визначає маршрут екскурсії, готує відповідні документи на її проведення.

Перед проведенням екскурсії керівник повинен ретельно обстежити ту ділянку природного оточення, куди будуть приведені учні, обрати безпечні місця, де відсутні небезпека нападу хижих, отруйних тварин (змій, павукоподібних, багатоніжок тощо); болота, трясовини тощо.

Підготовлену інформацію про місцеву фауну та флору, про можливі зустрічі з небезпечними та хижими тваринами, з отруйними рослинами, грибами під час екскурсії (походу) та способи захисту від них керівник екскурсії має повідомити учасників.

Місце екскурсії та відстань до неї визначається, виходячи з фізичних можливостей учнів. При цьому слід ураховувати особливості дороги і стан погоди.

Перед проведенням екскурсії (походу) слід провести інструктаж з питань безпечної поведінки учнів під час заходу. До організації та проведення практичної діяльності в довкіллі доцільно залучати і батьків.

Під час перевезення учнів до місця екскурсії (походу) за допомогою транспорту (залізничного, автотранспорту, міського електротранспорту тощо) слід користуватися  правилами безпеки, що зазначені в Основних вимогах щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 25 травня 2007 року. № 450/167, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 року за № 614/13881.

3.5. Планування роботи вихователя групи продовженого дня з питань безпеки життєдіяльності

Відповідно до листа Міністерства освіти України від 15 травня 1995 року № 1/9-169 до посадової інструкції вихователя мають вноситися конкретні обов’язки та відповідальність з безпеки життєдіяльності.

До плану роботи вихователь групи продовженого дня включає пункти щодо:

проведення днів, тижнів, місячників, заходів з актуальних питань безпеки життя і здоров’я учнів;

перегляду фільмів про шкідливість тютюнопаління, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, ігроманії з урахуванням вікових особливостей дітей; проведення  бесід, творчих конкурсів, читання науково-популярної літератури з різних аспектів здорового способу життя і профілактики захворювань, інших питань безпеки життєдіяльності;

організації, підготовки та оформлення матеріалів виставок, стендів з питань безпеки життєдіяльності тощо.

Особливу увагу слід приділити роботі з попередження побутового травматизму, ознайомленню з діями у разі виникнення нещасних випадків у побуті, наданню першої домедичної допомоги потерпілим.

Планування роботи в групі продовженого дня передбачає проведення групових занять, конкурсів, спортивних змагань, стартів та інших культурно-масових заходів, що сприяють зміцненню здоров’я учнів, вчать учнів правил безпечної поведінки під час навчально-виховного процесу і в побуті.

При організації і проведенні планової роботи в групі продовженого дня слід використовувати навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, що знайомлять учнів з правилами безпечної поведінки.

3.6. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності в групі продовженого дня

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці перед початком навчального року на першому занятті в групі продовженого дня та перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів тощо, а також перед початком канікул вихователь проводить з учнями первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який реєструється в журналі групи продовженого дня відповідно у графах "Короткий запис виховних заходів" або "Час проведення та зміст спортивної години, прогулянок".

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі нещасного випадку, що трапився під час навчально-виховного процесу.

Цільовий інструктаж проводиться з учнями перед проведенням позакласних, позашкільних заходів (екскурсії, походи, спортивні змагання тощо), суспільно-корисної праці (прибирання територій, приміщень, робота на навчально-дослідних ділянках тощо).

Позаплановий та цільовий інструктажі проводить вихователь, який відповідає за проведення заходу.

Реєстрація позапланового та цільового інструктажів здійснюється у журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, що знаходиться в класній кімнаті (кабінеті).

Інструктаж з безпеки життєдіяльності перед проведенням спортивних ігор, прибиранням території навчального закладу, інших робіт у групі продовженого дня не реєструється у вищезазначеному журналі, запис про проведення такого інструктажу вихователь робить у журналі групи продовженого дня.

Реалізація вихователем вимог безпеки життєдіяльності учнів гарантує їх безпеку навчання у групі продовженого дня.

ПОЛОЖЕННЯ

про групу продовженого дня

загальноосвітнього навчального закладу

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 5 жовтня 2009 р. № 1121

1. Це Положення встановлює порядок утворення, комплектування та організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу і форми власності .

2. Під час організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад керується Конституцією і законами України, статутом загальноосвітнього навчального закладу, наказами МОН та цим Положенням.

3. Група продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу державної та комунальної форми власності функціонує за рахунок коштів відповідних бюджетів, а приватної форми власності – за рахунок коштів замовника (власника) та інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Під час організації навчально-виховного процесу  групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад державної  та комунальної форми власності може давати платні освітні послуги на договірній основі згідно з переліком платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №38 (Офіційний вісник України, 1997, число 4, с.30).

5. Основними завданнями групи продовженого дня є:

• організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках;

• створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;

• організація дозвілля учнів;

• формування в учнів ціннісних орієнтацій;

• здійснення заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я учнів, на їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя;

• виховання позитивного ставлення до суспільно ко­рисної праці;

• надання допомога батькам або особам, які їх замі­нюють, у вихованні учнів.

6. Учасниками навчально-виховного процесу групи продовженого дня є керівник загальноосвітнього навчаль­ного закладу, учні, вихователь та інші педагогічні пра­цівники, батьки або особи, які їх замінюють, психолог, бібліотекар, медичний працівник закладу, а також учите­лі, керівники гуртків, спеціалісти позашкільних установ і організацій, які мають педагогічну освіту.

Права і обов'язки учасників навчально-виховного процесу групи продовженого дня визначаються Закона­ми України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», статутом загальноосвітнього навчального закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами МОН та цим Положенням.

7.Рішення про утворення групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу державної та комунальної форми власності приймає його керівник за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування, а приватної форми власності — за погодженням із засновником (власником).

8.Група продовженого дня утворюється за наявності:

• необхідної навчально-матеріальної бази;

•  умов для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першо­го класу;

• умов для організації харчування відповідно до Дер­жавних санітарних правил і норм улаштування, утриман­ня загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

9. Наповнюваність групи продовженого дня здійсню­ється згідно з наказами МОН.

10.Рішення про зменшення чисельності учнів гру­пи продовженого дня приймає керівник загальноосвіт­нього навчального закладу за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого само­врядування.

11.Відносини між загальноосвітнім навчальним закла­дом і батьками або особами, які їх замінюють, з питань організації навчально-виховного процесу групи продов­женого дня регулюються цим Положенням.

12.Зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюється згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу на підставі від­повідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви про зарахування учнів до групи продовженого дня приймаються на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

13. Група продовженого дня може комплектуватися з учнів одного класу, кількох класів (зокрема, перших або других, або третіх), кількох різних класів, але не більш як чотирьох вікових груп.

Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм ула­штування, утримання загальноосвітніх навчальних закла­дів та організації навчально-виховного процесу, ухвалю­ється педагогічною радою і затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу.

14. Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

• прогулянки тривалістю не менш як одна година 30 хвилин (для учнів перших—четвертих класів);

• харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;

• суспільно-корисної праці;

• денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менш як одна година 30 хвилин;

2)виконання домашніх завдань для учнів другого кла­су тривалістю 45 хвилин, третього класу — одна година 10 хвилин, четвертого класу — одна година 30 хвилин, п'ятого—шостого класів — дві години 30 хвилин, для учнів сьомого класу — три години;

3)проведення:

•  спортивно-оздоровчих занять для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин, другого—чет­вертого класів — 40 хвилин, для учнів п'ятого—сьомого класів — 45 хвилин;

•  занять у гуртках, секціях, екскурсій.

15.Тривалість перебування учнів у групі продовже­ного дня становить шість годин на день, а за наявнос­ті відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.

16.Для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованій з учнів першого класу, адміністрація загальноосвітнього навчального закладу облаштовує відповідне приміщення з додержанням ви­мог законодавства щодо охорони праці, правил проти­пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних правил та норм.

17.Відповідальність за збереження навчального об­ладнання покладається на вихователя та інших педаго­гічних працівників групи продовженого дня.

18.План роботи вихователя групи продовженого дня погоджується із заступником керівника загальноосвіт­нього навчального закладу і затверджується керівником такого закладу.

19.Планування навчально-виховного процесу групи продовженого дня, подання статистичних звітів здійсню­ються відповідно до наказів МОН.

20.Оплата праці вихователя та інших педагогічних працівників групи продовженого дня проводиться від­повідно до законодавства.

21.Для організації навчально-виховного процесу гру­пи продовженого дня на належному рівні керівник за­гальноосвітнього навчального закладу:

•  створює умови для охорони життя і здоров'я учнів, організації їх харчування і відпочинку;

•  несе відповідальність та здійснює контроль за хар­чуванням учнів групи продовженого дня, додержанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних пра­вил та норм, медичним обслуговуванням, організацією навчально-виховного процесу групи продовженого дня;

•  затверджує режим роботи групи продовженого дня, план роботи вихователя, графік харчування учнів.

22.Норми та порядок організації харчування учнів групи продовженого дня встановлюються відповідно до норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, с. 3107), та наказів МОН.

23.Медичне обслуговування учнів групи продовже­ного дня здійснюється медичним працівником загально­освітнього навчального закладу та закладу охорони здо­ров'я в установленому порядку.

24.Контроль за охороною здоров'я учнів групи про­довженого дня здійснюють органи охорони здоров'я.

 ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

ВИХОВАТЕЛЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

1. Загальні положення

1.1.Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної характеристики вихователя. Під час складання інструкції враховано також рекомендації організації служби охорони праці в навчальних закладах Міністерства освіти та науки України.

1.2.Вихователь призначається на посаду і звільняється з неї директором школи.

1.3.Вихователь повинен мати повну або базову вищу педагогічну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи).

1.4.Вихователь підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з виховної роботи.

1.5.У своїй діяльності вихователь керується Конституцією і законами України, Наказами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами школи (у тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною інструкцією), трудовим договором (контрактом). Вихователь дотримується Конвенції про права дитини.

2. Функції

Основними напрямами діяльності вихователя є:

2.1. Опікування учнями, їх виховання і нагляд за ними під час їхнього перебування у виховних групах школи.

2.2.Організація і проведення позаурочної навчальної роботи в закріпленій за ним групі.

3. Посадові обов'язки

Вихователь виконує такі посадові обов'язки:

3.1 .Планує, організовує та здійснює виховання учнів.

3.2.Проводить повсякденну роботу, яка забезпечує створення умов для соціально-психологічної реабілітації учнів, їх соціальної та трудової адаптації.

3.3.Використовує різноманітні прийоми, методи і засоби виховання та навчання школярів.

3.4.Планує і проводить з учнями корекційно-розвивальну роботу на основі вивчення їхніх індивідуальних особливостей.

3.5.Спільно з медичними працівниками забезпечує збереження і зміцнення здоров'я учнів, здійснює заходи, які сприяють їхньому психофізіологічному розвитку.

З.6. Приймає дітей за встановленим порядком від батьків (осіб, що їх замінюють) чи вчителів школи; організовує дотримання учнями режиму дня, виконання ними домашніх завдань, надає їм допомогу в навчанні, організації відпочинку і здобутті додаткової освіти, залучаючи їх до художньої і науково-технічної творчості, роботи спортивних секцій, гуртків та інших об'єднань за інтересами.

3.7.Сприяє формуванню в учнів моральних якостей громадянина, формує в них культуру поведінки, відповідальне ставлення до навчання, праці, повагу до прав людини, проводить роботу з профілактики відхилень у поведінці, позбавлення від шкідливих звичок.

3.8.Надає допомогу в організації самоуправління в учнівському колективі.

3.9.Вивчає індивідуальні здібності, інтереси й нахили учнів, їхню поведінку в сім'ї, житлово-побутові умови проживання сім'ї, взаємини учнів з батьками чи особами, що їх замінюють.

3.10.Забезпечує у стосунках з учнями дотримання їхніх прав і свобод.

3.11 .Веде у встановленому порядку документацію і звітність.

3.12.Бере участь у роботі педагогічної ради школи.

3.13.Проходить періодичний медичний огляд,

3.14. Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у роботі методичних об'єднань та інших формах методичної роботи.

3.15.Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя, у школі, побуті, громадських місцях.

3.16.Створює умови для безпечного здійснення навчального процесу, ретельного дотримання правил техніки безпеки, санітарних та протипожежних правил; негайно сповіщає адміністрацію школи про випадки виявлення в учнів зброї, пожежо- і вибухонебезпечних предметів та пристроїв, отрут, наркотичних і токсичних речовин, інших вилучених із цивільного вжитку речей.

3.17.Оперативно повідомляє адміністрацію школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги.

3.18.Вносить пропозиції щодо покращення й оздоровлення умов здійснення освітнього процесу, а також повідомляє керівників про всі недоліки в забезпеченні навчального процесу, які знижують працездатність учнів.

3.19.Проводить інструктаж учнів з техніки безпеки під час проведення виховних заходів з обов'язковою реєстрацією у класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів.

3.20.Організовує вивчення учнями правил охорони праці, правил дорожнього руху, поведінки в побуті, на воді тощо.

4. Права

Вихователь має право на:

4.1.Участь в управлінні школою відповідно порядку, визначеного Статутом школи.

4.2.3ахист професійної честі й гідності.

4.3.Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання-відповідних пояснень.

4.4. Захист своїх інтересів самостійно і/чи через представника, у тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування,  пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

4.5.Конфіденційність   дисциплінарного   (службового)   розслідування,   за винятком випадків, передбачених законом.

4.6.Вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників, методів оцінювання знань учнів.

4.7.Підвищення у встановленому порядку своєї кваліфікації.

4.8.Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію.

4.9.Давання учням під час пінить і перерв обов'язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, визначених відповідними правилами.

5. Відповідальність

5.1.Вихователь несе відповідальність за життя і здоров'я учнів групи, за дотримання їхніх прав і свобод, визначених законодавством України.

5.2.3а невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, визначених цією Інструкцією, вихователь несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

5.3.3а застосування, у тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вихователь може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».

5.4.3а навмисно завдані школі чи учасникам освітнього процесу у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків збитки вихователь несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим чи цивільним законодавством.

6. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Вихователь:

Працює за графіком, складеним виходячи з 30-годинного робочого тижня і затвердженим директором школи.

Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх вихователів на умовах погодинної оплати.

6.3.Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальний семестр. План роботи затверджується заступником директора школи з виховної роботи.

6.4.Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт про свою діяльність за певний період роботи (семестр, навчальний рік).

6.5.Одержує від директора школи та його заступників інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.

6.6.Працює у тісній  взаємодії з учителями, класними керівниками і батьками учнів (особами, які  їх  замінюють); систематично здійснює обмін інформацією з питань, які належать до його компетенції, з адміністрацією та вчителями школи.

Режим роботи групи продовженого дня

Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.

Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприяти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.

При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:

-  відповідність режиму віковим особливостям школярів;

-  педагогічне забезпечення чергування режимних моментів;

-   раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;

-   чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність вимог до дітей і контроль за їхдіяльністю.

Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогулянок на території школи, час роботи загальношкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи продовженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.

Після уроків учням пропонується перебувати на свіжому повітрі 30-60 хв.

Обід - 30 хв.

Прогулянки, ігри, суспільне корисна праця - 1,5-2 год.

Полуденок - 10 хв. Самопідготовка -1-1,5 год.

Робота в гуртках, заняття за інтересами - 1-1,5 год.

Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічного та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку організацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (відповідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи. Періодично, залежно від змін місцевих умов, удосконалення навчально-виховного процесу, педагоги переглядають раніше вироблений режим.

Правила внутрішнього розпорядку складають на основі загально-педагогічних вимов до організації і проведення навчально-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Організація навчально-виховного процесу

Педагогічний досвід роботи переконує, що всі елемента щоденного плану можна сконцентрувати по таких етапах, які можна щоденно конкретизувати різними видами діяльності.

Організація групи продовженого дня

1.  Прийом учнів у групу.

·        Обмін інформацією з класоводом про навчальні завдання для учнів. Відзначення відсутніх учнів у журналі і вияснення причин відсутності.

·        Звільнення від перебування на групі хворих учнів згідно розпорядження медичної сестри та письмового (усного) прохання батьків.

·        Оголошення учням основних заходів протягом дня.

·        Організація підготовки учнів до години дозвілля, «спортивної години» (переодягання у спортивну форму, підбір інвентаря) чи до обіду (при 5-ти уроках).

·        Повторення правил поведінки учнів у коридорах, дворі, на сходах, вулиці. Організаційний вихід учнів з класу.

2. Година здоров'я

Мета: Сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м'язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність. Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість.

Інвентар: М'ячі (великі і малі), обручі, скакалки, кеглі, естафетні палички, прапорці, мішечки з піском.

-   Підготовча частина.

Шикування. Ознайомлення зі змістом години здоров'я. Ходьба, різновиди ходьби. Повільний біг з переходом у ходьбу.

Рухові вправи на розвиток м'язів рук і ніг.

-  Основна частина

Естафет, рухливі ігри.

-  Заключна частина.

Шикування. Ігри низької рухливості. Дихальні вправи. Приведення організму в спокійний стан. Підведення підсумків. Організоване повернення в клас.

Година дозвілля

«Спортивна година»

Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі.

Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебування дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартування, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При проведенні години дозвілля на відкритому повітрі широко використовуються м'ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.

«Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультурних занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рухливі ігри чи естафети.

Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з короткочасним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними. «Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття починається з організації групи і пояснення його змісту. Після шикування в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань заняття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (можна чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь - бігу, стрибків, метань, рухових ігор тощо.

У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори.

«Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов'язково доступною віковим особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:

-  ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, звичайна і швидка ходьба по периметру площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках і п'ятках;

-  біг повільний і швидкий, з виконанням завдань по сигналу, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування «канави», перебігання по гімнастичній лавочці та інші);

-  стрибки на двох ногах і на одній, на місці і з переміщенням вперед, стрибки через скакалку, обруч і т.д.;

-  кидання і ловлення м'ячів великих і малих, перекидання м'ячів у парах;

-  метання м’ячів на дальність, у різні цілі;

-  лазіння, перелазіння через обручі, драбини та інші конструкції на ігровому майданчику;

-  вис, упори на дитячих перекладинах;

-  вправи в рівновазі: ходьба по вузькій лінії, лавочці, без предметів і з предметами, з подоланням перешкод; переступання: м'яча, натягнутого шнурка;

-  вправи з предметами: з м'ячами, з обручами (стрибки через обручі), з кеглями (гра за правилами), зі скакалкою (різноманітні стрибки на місці і в русі по одному, по два і т.д.);

-  вправи для рук, ніг, тулуба, голови, які виконують на місці під час ходьби, в окремих іграх;

-  рухливі ігри з шикуванням і перешиковуванням, із загально-розвивальними вправами, з бігом, стрибками, метанням подоланням перешкод;

-  естафети з ходьбою, бігом, стрибками, метанням, рухом на санках, лижах і т.д.;

-  спортивні розваги типу катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, а зимою на санках, лижах, елементі» гри в бадмінтон, розваги з волейбольними, баскетбольними м'ячами.

Зміст «спортивної години» узгоджується з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

У «спортивній годині» як одній із форм організації фізичного розвитку можна виділити три умовні частини.

Перша частина - «Підготовча» (10-15 хв.) - починається зразу після приходу дітей на ігровий майданчик, її зміст: шикування, організаційні вказівки вихователя, ходьба, повільний біг 300-500 м по майданчику в колоні по одному; загальнорозвивальні вправи або під час ходьби, або в крузі, або в грі.

Ходьба і біг на початку «спортивної години» використовується як ефективний засіб, активізуючий і такий, що тренує діяльність серцево-судинної і дихальної системи, сприяє більш швидкому насиченню крові киснем, знімає застійні явища за рахунок покращання крово- і лімфообігу. Крім цього ходьба, біг, загальнорозвивальні вправи є засобом підготовки організму до наступних рухових дій дітей.

Другу частину «спортивної години» (20-40 хв.) можна назвати основною для активного відпочинку дітей. Вона складається, в свою чергу, із загальних для всіх дітей ГПД рухливих ігор, естафет, спортивних розваг дітей.

Проведення зі всім класом рухливих ігор і естафет, які несуть у собі великий емоційний заряд, сприяє більш швидкому і повному переключенню дітей на другий вид діяльності, а, відповідно, і більш повному відпочинку.

Активні рухи цієї частини сприяють розвитку швидкості, спритності, сили і витривалості, швидкісно-силових якостей; збагачують руховий досвід дітей та знання про рухливі ігри.

Самостійні ігри дітей і спортивні розваги в парах, невеликих групах повніше задовольняють індивідуальні нахили дітей до різних рухових дій, сприяють подальшому їх відпочинку.

Третя частина - заключна (5-7 хв.) направлена на організаційний кінець активного відпочинку учнів. У неї входять загальне шикування, спокійна ходьба по майданчику або декілька вправ на увагу з тим, щоб привести організм дітей у відносно спокійний стан, при якому можлива ефективна наступна навчальна діяльність (самопідготовка).

«Спортивна година» обов'язково передбачає організаційний прихід дітей на ігровий майданчик і вихід до школи.

3. Обід

Для вихователя обід - це важливий виховний захід. Педагог зобов'язаний закріпити в учнів навички самообслуговування, культури та гігієни поведінки в їдальні, бережливого ставлення до хліба і продуктів харчування, навчити шанувати працю поварів та обслуговуючого персоналу.Цей захід складається з трьох етапів.

Підготовча частина

·        Миття рук милом, сушіння електрорушником.

·        Повторення правил поведінки в їдальні.

·        Накриття черговими учнями столів.

Основна частина

При вживанні першої страви навчити дітей правильно тримати ложку, руки на столі, виїдати перші страви з тарілки, складати тарілки та дотримувати чистоту за столом, користуватися серветкою.

При вживанні другої страви блюда навчити дітей правильно користуватися виделкою, ножем, очистити сардельку, складати тарілки та дотримуватися гігієнічної поведінки за столом.

При вживанні третьої страви навчити користуватися десертною ложечкою.

 Заключна частина

·        Подяка поварам.

·        Прибирання черговими столів.

Участь у складанні меню для учнів обов'язково беруть медичні працівники школи, а за її якістю стежать санітарні служби.

4. Прогулянка

Прогулянки дозволяють вихователю груп продовженого дня вирішувати цілий комплекс оздоровчо-гігієнічних і пізнавальних завдань. Під час прогулянок широко використовуються різноманітні ігри на місцевості та інші види фізичних вправ. Плануючи прогулянку, вихователь заздалегідь повідомляє про це учнів, пропонує їм, що одягнути, як підготуватися.

Прогулянки є тематичними і цілеспрямованими. У проведенні всіх заходів під час прогулянки, походу необхідно давати школярам більше самостійності і творчої ініціативи, не нав'язувати учням те, що їм не подобається. Всі фізичні вправи треба проводити в ігровій формі.

Під час прогулянок діти займаються орієнтуванням на місцевості, вчаться визначати сторони світу за різними ознаками (за деревами, пеньками, сонцем тощо), можна розучувати різні; пісні.

Швидкість руху під час прогулянки, екскурсії повинна бути невеликою, щоб найслабшому учневі було неважко.

Готовність учнів до прогулянки вихователь попередньо перевіряє. У жаркі дні обов'язкові головні убори. У зимовий період можна організовувати погоди на лижах.

Після проведення прогулянки вихователь повинен поцікавитися, що найбільше сподобалося учням, куди б вони хотіли іти у наступний раз. Ці побажання необхідно враховувати при плануванні роботи групи. Це піднімає їх інтерес, робить прогулянки, екскурсії цікавими.

Прогулянка в ліс - це спільний відпочинок, взаємне збагачення знаннями про природу, адже ліс - скарбниця народних лікувальних засобів, ягід, грибів, а також . наукових ідей та відкриттів.

Увійшовши в ліс, поясніть дітям причину того, чому кожне дерево різниться конфігурацією: одне струнке, інше - викривлене, одне з зеленою шапкою і голим стовбуром, інше - пишне від основи до верхівки. Не пройдіть повз старий пеньок, суху покручену гілляку, вивернуте дерево. Придивіться до них. Чи не нагадує вам їх вигляд якусь тварину, птаха?

Зверніть увагу дітей на красу лісу, мальовничість лісової просіки, узлісся з пахучою високою травою і густим чагарником, на низько опущене гілля дерев або берег річки з лісовими хащами. Саме тут зароджується любов до природи, до рідного краю.

На пам'ять про прогулянку можна замалювати й сфотографувати лісовий пейзаж, а свої враження занотувати.

Дітям корисно буде дізнатися про тваринний і рослинний світ лісу, зелену аптеку.

Придивіться, які птахи живуть у лісі. Прислухайтеся до їх голосів. Спів пташок можна записати на магнітофон.

У лісі виробляється вміння спілкуватися з природою і жити в природному середовищі.

Під час прогулянки вам зустрінеться мурашник. Придивіться до цих трудяг. У них висока організація праці, немає лінивих і дармоїдів, кожна мурашка має свою справу. Ці маленькі санітари знищують личинок, дрібних комашок, які шкодять лісу. Отже, від них багато в чому залежить здоров'я і краса лісу. Тому мурашники не можна руйнувати. Можна відеокамерою зняти сюжет про життя мурашника, а потім простежити за роботою його окремих особин.

Зверніть увагу на зв'язок рослинного світу з тваринним, ґрунтом, географічним положенням і кліматичним поясом.

5.Самопідготовка

Мета: Поглиблювати вміння і навички учнів самостійно виконувати домашні завдання, сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу; раціонально використовувати вій час; вчити дітей самостійно працювати з підручником, довідковою літературою; виховувати акуратність. Старанність, взаємодопомогу, товаришування та дисциплінованість.

-   Підготовча частина:

Приготування зошитів, підручників, необхідного приладдя. Уточнення домашніх завдань. Дозування часу по предметах. Проведення вправ, дидактичних ігор для збудження інтересу до тем.

-   Основна частина:

Повторення матеріалу, вивченого на уроці. Самостійне виконання домашніх завдань. Індивідуальна робота. Фізкультхвилинки.

-   Заключна частина:

·        Відзначення найстаранніших учнів під час самопідготовки.

·        Підсумок. Виставка зошитів.

·        Заняття за інтересами

·        Настільні ігри;

·        Виготовлення аплікації;

·        Читання художньої літератури з бібліотеки;

·        Сюжетно-рольові ігри.

Завершення роботи в ГПД

1.   Повторення правил дож нього руху.

2.   Прибирання робочих місць.

3.   Збір дітей додому

Критерії оцінювання

 роботи вихователя ГПД

І. Організація виховної діяльності

1.     Планування виховної роботи

•  Відображення в плані виховної роботи основ­них принципів планування;

•  реалізація в плані виховної роботи групи загальношкільних та класних виховних заходів;

•  відображення в плані виховної роботи групи загальношкільної та власної проблемної теми ви­ховної діяльності;

•  постановка загальної виховної мети й завдань класного колективу;

•  визначення основних аспектів виховної роботи з урахуванням специфіки класного колективу;

•  відображення в плані змісту, форм, методів ви­ховної роботи з урахуванням комплексного підходу;

•  залучення триєдиної ланки «школа — сім'я — громадськість» до виховної роботи;

•  відображення в плані всіх напрямків виховної роботи:

—основні шкільні та класні виховні заходи;

—індивідуальна робота з учнями;

—робота з батьками;

—охорона здоров'я та життя учнів, їхній фізич­ний розвиток.

2.     Підготовка і проведення виховних заходів

•  Організація виховних заходів, доцільність форм і методів їх проведення;

•  систематичність здійснення виховної роботи з колективом, окремими учнями класу;

•  прогнозування позитивного впливу заходів, які проводяться з метою розвитку інтелектуальної та емоційно-вольової сфер школярів;

•  залучення учнів до підготовки і проведення ви­ховних заходів з огляду на диференційований підхід до їхніх можливостей;

•  цільова настанова на дієвість виховної роботи вихователя (сформованість і згуртованість колекти­ву класу, виховання виконавчої і творчої дисципліни учнів, виховання творчої активності);

•  залучення до організації та проведення вихов­них заходів батьків класу.

II.  Організація та проведення вихователем ви­ховної роботи

1.     Вимоги до виховної роботи

•  Педагогічна доцільність виховних заходів;

•  зв'язок виховної роботи, яку веде вчитель на уроці й вихователь у позаурочний час;

•  організація розвивальної позаурочної діяль­ності учнів;

•  доступність для учнів заходів як за змістом, так і за формами проведення;

•  виготовлення виробів на замовлення;

•  узгодження виховних заходів із роботою шкіль­них студій та гуртків.

2.     Проведення виховних заходів

•  Реалізація комплексного підходу до виховної роботи на основі єдності національно-патріотично­го, морально-естетичного, духовного та фізичного виховання;

•  забезпечення наступності, неперервності взаємозв'язків і взаємозумовленості ступенів ста­новлення всебічно розвиненої особистості;

•  активність учнів у підготовці і проведенні ви­ховних заходів;

•  формування й доцільне використання у вихов­ній роботі спеціального мікросередовища;

•  ефективність виховних заходів (вивчення інтере­су учнів, поліпшення виконавчої і творчої дисципліни, розвиток самостійності, активності, культури спіл­кування зі старшими, молодшими й ровесниками).

III. Організація та проведення самопідготов­ки учнів

1.     Підготовка вихователя до проведення само­підготовки учнів

•  Попереднє ознайомлення з матеріалом, який вивчався на уроці;

•  забезпечення зв'язку з учителем щодо вико­ристання форм і методів навчання;

•  визначення порядку виконання домашніх за­вдань із предметів;

•  забезпечення використання учнями додаткового матеріалу для виконання домашніх завдань (до­даткової літератури, ТЗН, засобів наочності тощо);

• аналіз домашніх завдань із кожного предмета зміст, обсяг, ступінь складності).

2.     Самопідготовка

•  Забезпечення санітарних умов, гігієни розумової праці учнів;

•  організація (зовнішня і внутрішня) учнів на ви­конання домашніх завдань;

•  вибір методів керівництва самостійною робо­тою учнів;

•  визначення форм взаємодопомоги і взаємоперевірки виконання учнями домашніх завдань;

•  індивідуальна робота вихователя з учнями з по­датковим рівнем навчальних досягнень;

•  використання дидактичних ігор і додаткових за­вдань для здібних учнів;

•  раціональне використання часу самопідготовки;

• визначення методів контролю за виконанням учнями домашніх завдань.

3.     Ефективність самопідготовки

•  Виконання домашніх завдань усіма учнями;

•  якість їх виконання;

•  ефективна витрата розумових і фізичних сил учнів на виконання домашніх завдань;

• раціональна витрата часу на виконання домаш­ніх завдань;

• оцінювання вчителями на уроках якості виконання учнями домашніх завдань.

IV. Організація режиму роботи учнів у позаурочний час

1. Визначення та чітке дотримання режиму роботи в позаурочний час

• регулярне та своєчасне дворазове харчування другій половині дня;

•  проведення повноцінних фізкультурно-оздоров­чих занять;

•  відвідування учнями шкільних виховних цент­рів (гуртків, секцій);

•  навчально-розвивальні заняття, самопідготовка;

•  суспільно корисна праця, самообслуговування.

3.     Організація та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи

•  Чітке дотримання вихователем санітарно-гігієнічних норм під час роботи груп подовженого дня;

•  узгодженість планування фізкультурно-оздоров­чої роботи з роботою шкільних виховних центрів (гуртків, студій);

•  спрямованість фізкультурно-оздоровчих заходів на збереження, зміцнення та примноження здоров'я учнів;

•  перебування учнів на свіжому повітрі (екс­курсії, прогулянки, рухливі ігри, спортивні змаган­ня тощо);

•  реалізація під час роботи ГПД комп'ютерної інформаційно-діагностичної програми «Школяр» та простеження динаміки фізичного розвитку учнів.

4.     Організація відвідування учнями шкільних виховних центрів (гуртків, студій)

•  Визначення груп і створення умов для відвіду­вання ними занять за інтересами;

•  чітке дотримання розкладу занять гуртків, студій;

•  забезпечення своєчасного та якісного виконан­ня учнями домашніх завдань у дні відвідування ни­ми гуртків та студій;

•  сприяння розвитку інтересу для відвідування позаурочних виховних центрів;

•  робота з батьками щодо розвитку творчих здіб­ностей учнів.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ

САМОПІДГОТОВКИ

Прямим продовженням навчальної діяльності учнів на уроці є підготовка (час, відведений на виконання  домашніх завдань).

Організація педагогічної праці вихователя у процесі самопідготовки спрямована на:

·        закріплення та вдосконалення загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок учнів, набутих на уроці;

·        формування навичок самостійної праці;

·        здійснення диференційованого підходу і надання індивідуальної допомоги;

·        формування умінь і навичок правильно розподіляти час на виконання домашніх завдань; встановлювати послідовність виконання завдань, самоконтролю та відслідковування динаміки творчого потенціалу;

·        створення належних санітарно-гігієнічних умов;

·        використання унаочнення, дидактичних, сюжетно-рольових ігор тощо.

Особливої уваги потребує організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів на самопідготовці. Посилаючись на вітчизняних психологів і актів, виділяють чотири різновиди самостійної діяльності учнів:

постановку мети і планування своєї діяльності учень здійснює за допомогою вихователя; за допомогою вихователя здійснюється лише постановка мети, а планування своєї діяльності виконується учнем самостійно; постановка мети і планування своєї діяльності здійснюється учнем самостійно у межах поставленого вихователем завдання;

робота здійснюється за власною ініціативою без допомоги вихователя.

Організація педагогічної діяльності вихователя та навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі самопідготовки передбачає:

наявність щоденного плану роботи, учнівських зошитів, підручників, довідкової літератури, навчального приладдя, комплектів роздаткового дидактичного матеріалу, інструктивних карток тощо;

обладнання та оснащення робочих місць вихователя й учнів, його відповідність вимогам ергономіки;

відповідність змісту педагогічної діяльності вихователя поставленим цілям та завданням самопідготовки; « раціональну постановку вихователем цілей та завдань діяльності, сприйняття й осмислення їх учнями; спрямування роботи на досягнення мети;

озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної діяльності; здійснення індивідуального та диференційованого підходу;

організацію діяльності учнів, помічників вихователя (лаборанта, консультанта, демонстратора);

*        раціональність витрат часу  на організацію праці вихователя й учнів (своєчасний початок самопідготовки, оптимальність витрат часу на взаємне привітання, огляд санітарного стану групи та зовнішнього вигляду учнів;

*        процес "входження" у навчальну працю; чітке дозування та корекція часу - виконання домашніх завдань з різних предметів);

організація перевірки домашнього завдання (вибір та реалізація вихователем раціональних форм, методів і засобів перевірки стану виконання учнями домашніх завдань; індивідуальний та диференційований підходи до перевірки домашнього завдання; формування в учнів умінь і навичок здійснення самоконтролю, взаємоконтролю);

своєчасність завершення самопідготовки, забезпечення організованого відпочинку на перервах, провітрювання приміщення;

реалізацію фізіолого-гігієнічних передумов організації навчально-виховного процесу на самопідготовці (забезпечення оптимального рівня працездатності учнів на основі знання і урахування їх вікових психофізіолопчнихосо6ливостей); попередження втомлюваності учнів засобами зміни видів навчально-пізнавальної діяльності (фізкультхвилинки, музичні паузи);

дотримання принципу гуманізму (створення ситуації успіхі прояв співчуття до хворих, невпевнених у  собі дітей; позитивні емоції, радість, співпраця, взаєморозуміння тощо).

Самопідготовку доцільно поділити на такі основні частини:

I. Підготовча робота, яка передбачає створення умов для роботи (обладнання навчального кабінету, підготовка учнів до самостійної роботи).

IІ. Організація самостійної роботи

1.   Вступна частина:

а)      чіткий інструктаж про самостійну роботу;

б)      визначення порядку виконання завдань;

в)      нормування часу на виконання кожного завдання.

2.   Готовність учителя:

а)      психологічна готовність;

б)      знання програмового матеріалу.

3. Самостійна робота учнів:

а)      раціональне використання часу;

б)      культура розумової праці;

в)      дисципліна;

г)       поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи.

III. Підведення підсумків:

·        Якість виконання завдань.

·        Самоконтроль, взаємоконтроль.

·        Самооцінка, взаємооцінка.

Самопідготовку учнів слід розпочинати з 16 години. Тривалість самопідготовки залежить від віку дитини. Визначаючи доцільність, характер, зміст і обсяг домашніх завдань, слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У першому кг-асі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв., у 3-му класі - 1 год. 10хв., у 4-му класі — 1 год. 30хв. У 2—4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні і святкові дні.

Найкраще поєднувати різні види діяльності дітей у групах продовженого дня таким чином: рухова активність на повітрі до початку самопідготовки прогулянки, рухливі та спортивні ігри, суспільно-корисна Праця на пришкільній ділянці тощо), а після завершення самопідготовки — участь у заходах емоційно-ровиткового характеру (робота в гуртках, ігри, підготовка і проведення концертів самодіяльності, вікто­рини тощо).

ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Підготовку розпочинайте в провітреному і чисто прибраному класі. Потурбуйтеся, щоб учні підготували підручники,  зошити,  канцприладдя.

2 .Підготуйте класну дошку, визначте послідовність виконання домашніх завдань.

3. Підведіть підсумки роботи учнів на уроках.

4. До початку самопідготовки напишіть план її проведення, в якому вкажіть з кожного предмета тему і мету.

.

Дидактична мета орієнтовно може бути такою:

·        закріпити знання з теми;

·        повторити матеріал тощо.

Корекційна мета орієнтовно може бути такою:       

·        розвиток мови, виправлення мовних недоліків;

·        розвиток просторової орієнтації;

·        ксюрдинація рухів;

·        компенсація недоліків сприймання навколишнього середовища;

·        збагачення чуттєвого досвіду через зорове сприймання;

·        формування навичок вимірювальних дій —розвиток понять про форму, розмір, вагу предметів;

·        розвиток спостережливості;

·        розвиток мислення, пам'яті, уваги тощо.

5. Хід заняття:

·        Уточніть обсяг домашніх завдань, їх розуміння учнями. Якщо більшість учнів відчувають труднощі в самостійній роботі, порекомендуйте, що слід повторити, щоб виконати завдання. Коли труднощі виникають в окремих учнів, надайте їм індивідуальну допомогу.

·        Організуйте самостійну роботу учнів над виконанням домашніх завдань.

·        Дотримуйтеся основного дидактичного правила при виконанні письмових завдань: спочатку створюється теоретичний матеріал, а потім виконуються відповідні вправи.

·        Дотримуйтеся вимог охоронно-педагогічного режиму.

·        Стежте за освітленням робочих місць.

·        Використовуйте різні засоби корекції.

·        Проводьте фізкультхвилинки.

·        Створюйте оптимальні умови зорового навантаження.

·        Проводьте індивідуальну роботу з учнями, виявляйте прогалини в їх знаннях разом з учителем ліквідуйте їх.

·         

6.Дотримуйтеся часу, визначеного на виконання домашніх завдань.

7.Вчіть учнів працювати так, як радять пам'ятки «Вчись — вчитися».

8.В початкових класах організовуйте колективні форми роботи:

дидактичні ігри; хорові читання тощо.

9.Використовуйте рекомендоване вчителем унаочнення, додаткову літературу, вчіть учнів користуватися ними

10. Організуйте контроль за якістю виконання домашніх завдань учнями як усних, так і письмових, використовуючи різні форми контролю:

·        самоконтроль;

·        взаємоконтроль;

·        фронтальний контроль; .

·        вибірковий контроль;

·        індивідуальний контроль.

11. Підтримуйте робочу обстановку під час всієї самопідготовки

12. Організуйте роботу з учнями, які раніше виконали домашнє завданні.

13. Раціонально використовуйте час, вчіть цього своїх вихованців.

14.Підведіть підсумки самопідготовки:

·        аналіз роботи учнів;

·        демонстрація кращих зошитів, робіт.

15.Прослідкуйте щоб учні прибрали свої робочі місця.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

заступнику директора з навчально-виховної роботи

щодо проведення спостережень і аналізу самопідготовки

1. Забезпечення сприятливих умов для роботи учнів під час самопідготовки Готовність учнів до занять на самопідготовці: поведінка учнів, наявність на робочому місці підручників, зошитів, письмових приладь.

1.2. Обладнання кімнати, підготовка робочого місця учня: наявність необхідних навчальних і наочних посібників, роздаткового матеріалу, додаткової літератури, технічних засобів.

1.3. Санітарно-гігієнічний стан кімната для занять.

2. Готовність вихователя до проведення самопідготовки.

2.1.. Наявність плану роботи вихователя.

2.2 Психологічна готовність вихователя до проведення самопідготовки:

2.3 Знання програмового матеріалу, який вивчають учні.

2.4 Знання змісту і обсягу домашніх завдань з різних предметів, методики їх виконання.

2.5 Повторення відповідних розділів підручників і посібників.

2.6 Вибір методики проведення самопідготовки, складання плану роботи. Продуманий план вихователя має включати в себе:

·        визначення різноманітних видів і форм занять з самопідготовки;

·        визначення певного порядку виконання домашніх завдань, залежно від предмета і змісту навчального матеріалу;   

·        організацію самостійної навчальної праці дітей протягом всього часу;

·        поєднання індивідуальної самостійної праці з фронтальною і колективною роботою класу;

·        передбачення своєчасної індивідуальної допомоги окремим учням;

·        організацію товариської допомоги сильніших учнів слабшим;

·        формування в учнів умінь і навичок самоперевірки виконаних завдань;

·        визначення диференційованого контролю за працею різних груп вихованців і окремих учнів;

·        формування в учнів навичок раціональної о використання часу.

2.7 Підготовка та перевірка технічних засобів, приладів, посібників.

2.8 Постійний взаємозв'язок в роботі вихователя з вчителем, які працюють в даному класі. Забезпечення єдності вимог на уроках і під час самопідготовки, наявність спільних тематичних планів роботи вчителя на уроці, вихователя — на самопідготовці; передбачення позакласних заходів, які сприяють засвоєнню навчального матеріалу, розвитку пізнавальних інтересів, підвищенню знань учнів; визначення додаткової літератури, наочних посібників, які треба виготовити, організація взаємовідвідування тощо.

Примітка: додержання певних педагогічних принципів організації самопідготовки зовсім не застосування якоїсь раз і назавжди встановленої схеми, обов'язкового стандарту Шаблон у прав самопідготовки так само шкідливий, як і в організації навчальної діяльності під час уроку.

3.Спостереження за роботою вихователя і учнів під час підготовки домашніх завдань.

3.1. Активний початок самопідготовки, включення учнів у роботу з самого початку занять визначення порядку виконання завдань вихователем або самим учнем, доцільність цього на відповідність вимогам раціональної організації праці вихованців.

3.2. Правильність визначення учнями порядку роботи: спочатку теоретична підготовка, а потім розв`язування прикладів, задач, виконання вправ тощо; раціональне використання часу, відведено виконання домашніх завдань.

3.3.Доцільність використання методів і прийомів розумової праці учнів, формування у них умінь  і навичок самостійної роботи.

3.4. — 3.5. Форми організації  керівництва самостійними заняттями вихованців. Ефективність їх

3.6 Необхідність і доцільність організації взаємодопомоги, взаємоконтролю, самоконтролю.

3.7. Ефективність вибору видів і форм занять з самопідготовки, використання; додаткової літер роздаткового матеріалу, наочних посібників, технічних засобів тощо.

3.8. Зміст, обсяг і посильність домашнього завдання.

3.9. Дисципліна та зосередженість уваги

3.10. Наступність і взаємозв'язок у роботі вчителів і вихователів. Чим це підтверджується ?

3.11. Результативність самопідготовки.

4. Аналіз занять учнів з підготовки домашніх завдань.

4.1. Під час аналізу самопідготовки необхідно врахувати наступне:

·        чи правильно спланована робота вихователя;

·        визначення видів і форм занять з самопідготовки, використані технічні засоби, унаочнення тощо;

·        наскільки узгодженість у роботі вчителя і вихователя, єдність вимог дозволяють зробив підготовку домашніх завдань органічним продовженням навчальної роботи вчителя, які за засвоєні учнями на уроці, закріплюються, вдосконалюються в домашній роботі дітей;

·        чи забезпечує вихователь організацію правильних раціональних методів прийомів розу праці учнів, самостійність виконання ними домашніх завдань, формування у них умінь і навичок самостійної роботи, які потрібні не тільки в навчанні, а й в практичному житті;

·        як використані заплановані форми керівництва і контролю за працею груп і окремих вихователів

·        посильність, обсяг і характер домашніх завдань;

·        раціональність використання часу на самопідготовці, причини його втрати;

·        виконання вихователем і учнями єдиних вимог до культури письма і усної мови;

·        забезпечення вихователем необхідної дисципліни в класі, дотримання учнями правил шкільної гігієни під час виконання домашніх завдань;

·        культура поведінки вихователя на самопідготовці, дотримання педагогічного такту;

·        чи забезпечив вихователь підготовку учнями домашніх завдань, якість цієї підготовки;

·        обізнаність вихователя з вимогами програм і підручників.

4.2 Робота вихователя над підвищенням свого теоретичного і фахового рівня, самоосвітня робота вихователя, значення цієї роботи в підвищенні методичного рівня і наукового рівня його практична діяльності (бесіда).

4.3 Які висновки і пропозиції одержав вихователь під час попередніх відвідувань самопідготовка усунення.

4.4  Загальні висновки щодо організації самопідготовки